Стартувала друга хвиля стажування Міжрегіональної Конвергентної школи “Радіо Свободи”

28 листопада 2016 року розпочали стажування учасники другої хвилі Конвергентної міжрегіональної медіа школи «Радіо Свобода» зі Східноєвропейськкого національного університету імені Лесі Українки, Донецького національного університету ім. В.Стуса в Вінниці, Запорізького національного університету, Одеського національного університету ім. І. Мечникова та Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича.

IMG_3886Як і колеги, з першої хвилі, стажери опанувуватимуть інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентної редакції, радіо, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

 

Проект здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Лауреатами премії Анатолія Москаленка стали Роман Пилипей, Анастасія Шибіко, Оксана Думська та Ілля Дирін

16 листопада відбулась церемонія нагородження лауреатів щорічної премії імені Анатолія Москаленка.

15079039_10206759128931947_4435680574597534276_nЛауреатами премії імені Анатолія Москаленка стали фотокореспондент European Pressphoto Роман Пилипей, студентка 4 курсу факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Анастасія Шибіко, студентка 3 курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Думська та курсант 1 курсу Дніпровського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (дипломатичне відділення) Ілля Дирін.

15055878_10206759117451660_7570054563914804662_n Нагородження відбулось в рамках круглого столу «Сучасна журналістика в умовах інформаційного протистояння» організованого Інститутом журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та Фондом розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка за підтримки Фундації «Суспільність» та Асоціації «Спільний простір». 15079091_10206759117331657_8731108882743745300_nУчасників привітав перший президент України, Голова наглядової ради Фонду розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка Леонід Кравчук. Він закликав молодих журналістів не зупинятися і не сумніватися на шляху до мети. Вітання від Леоніда Макаровича передала співзасновник Фонду Олена Кравчук (Москаленко).

Розпочалось стажування першої хвилі учасників медіашколи “Радіо Свободи”

14 листопада 2016 року розпочали стажування перші учасники Конвергентної міжрегіональної медіа школи «Радіо Свобода» з Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Східноукраїнського національного університету              ім. В.Даля, Харківського університету ім. Г.Сковороди, Херсонського державного університету, Донецького національного університету ім. В.Стуса в Вінниці.

FB_IMG_1480084578952Програма стажування передбачає вивчення щоденної практики Радіо Свобода, передових медіа навичок, перенесення досвіду роботи авторитетних медіа на регіональний рівень, залучення молодих журналістів до професійних журналістських об’єднань.

Проект реалізується за підтримки Посольства США в Україні.

До 6 листопада – відбір до Конвергентної міжрегіональної медіашколи Радіо «Свобода»

Фундація «Суспільність» спільно з Радіо «Свобода» та ГО «Інтерньюз-Україна» запрошує студентів 3-4 курсів факультетів журналістики з усієї країни взяти участь у 12-тиденній Конвергентній міжрегіональній медіашколі Радіо «Свобода».

Навчальний план стажування складатиметься з тренінгів та відпрацювання практичних навичок у виробничому процесі на Радіо «Свобода». В рамках проекту слухачі медіашколи опанують інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентної редакції, радіо, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

Дата та місце проведення: з 14 по 26 листопада та з 28 листопада по 10 грудня 2016 року, м.Київ.

За результатами стажувань відбіркова комісія визначить за кількістю та якістю зроблених матеріалів трьох кращих випускників – переможців школи, яких буде запрошено на додатковий тижневий преміальний період стажування на Радіо «Свобода» з можливою подальшою співпрацею.

Участь безкоштовна. Фундація «Суспільність» забезпечить учасників проживанням, харчуванням, а також відшкодує транспортні витрати (потяг, автобус).

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Усім кандидатам необхідно заповнити аплікаційну форму: https://goo.gl/forms/3bHGEdjh1ln2rucJ3і надіслати мотиваційний лист на souspilnistfoundation@gmail.com.

Останній день прийому заявок до участі: 6 листопада 2016 року, 23:00.

Додаткову інформацію можна отримати за тел. 044 483 03 72, 097 297 08 42 або написавши на souspilnistfoundation@gmail.com.

Проект здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Розпочато відбір учасників шостої сесії стажування в рамках проекту «Хаб медіамобільності»

LogoФундація «Суспільність» спільно з ГО «Інтерньюз-Україна» та за сприяння інтернет-видання Детектор медіа запрошує студентів випускних курсів бакалаврату та магістратури шкіл журналістики з усіх регіонів країни взяти участь у 15-тиденному стажуванні в Києві в редакціях провідних медіа.

Учасники журналістської інтернатури опанують інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентних редакцій, радіо, ТБ, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

Дата та місце проведення школи: з 30 жовтня по 13 листопада 2016 року, м. Київ.

Участь безкоштовна. Фундація «Суспільність» забезпечить учасників проживанням, харчуванням, а також відшкодує транспортні витрати (потяг, автобус).

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Усім кандидатам необхідно буде заповнити аплікаційну форму: https://goo.gl/forms/LCOdlfeSBUPwyPe43, надіслати професійне CV та мотиваційний лист.

Останній день прийому заявок до участі: 18 жовтня 2016 року.

Додаткову інформацію можна отримати по тел. 097 297 08 42, 044 483 03 72 або
souspilnistfoundation@gmail.com

Проект став можливим за підтримки проекту «У-Медіа» та приватних благодійників.

Форум «Медіа для модернізації країни»

Форум «Медіа для модернізації країни», ініційованому Фундацією «Суспільність» спільно з «Інтерньюз-Україна» відбувся в Києві 6 серпня в рамках літньої сесії “Хабу медіа мобільності”.

263345397Під час заходу топ-менеджери провідних українських ЗМІ, інтерни літньої сесії, учасники попередніх стажувань «Хабу медіа мобільності» та мережі власкорів фрілансерів СМ/Дебати.PRO обговорили новітні завдання, які стоять перед українськими медіа в умовах трансформацій, шляхи розвитку медіа ринку, залучення та збереження в професії кращих молодих журналістів, а також становлення системи Суспільного мовлення в Україні.

263345403Також в практичній секції в рамках робочих груп учасники розробили формат п’яти телевізійних проектів, які стосуються ефективного врядування, антикорупції, децентралізації, залучення до інноваційних рішень громадян, рівності можливостей у виборчому та партійному процесах.

 

Захід відбувся в рамках проекту за підтримки програми “У-Медіа”

До 10 липня 2016 – відбір учасників літньої п’ятої сесії стажування в рамках проекту «Хаб медіамобільності»

Фундація «Суспільність» спільно з ГО «Інтерньюз-Україна» запрошує студентів випускних курсів бакалаврату та магістратури шкіл журналістики з усіх регіонів країни взяти участь у 15-тиденному стажуванні в Києві в редакція провідних медіа.

Навчальний план літньої п’ятої сесії стажування в рамках проекту «Хаб медіамобільності» складатиметься з відпрацювання практичних навичок у виробничому процесі редакцій. Учасники журналістської інтернатури опанують інтенсивний практичний курс з виготовлення інформаційних продуктів для конвергентних редакцій, радіо, ТБ, соціальних мереж та теоретичні засади роботи сучасного універсального журналіста.

Дата та місце проведення школи: з 28 липня по 11 серпня 2016 року, м. Київ.

Участь безкоштовна. Фундація «Суспільність» забезпечить учасників проживанням, харчуванням, а також відшкодує транспортні витрати (потяг, автобус).

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.  Усім кандидатам необхідно буде заповнити аплікаційну форму: http://goo.gl/forms/ipDkiASp1nwKwMqa2, надіслати професійне CV та мотиваційний лист.

Останній день прийому заявок до участі: 10 липня 2016 року.

Додаткову інформацію можна отримати  по тел. 097 297 08 42, 044 483 03 72 або souspilnistfoundation@gmail.com

Проект став можливим за підтримки проекту «У-Медіа» та приватних благодійників.

Незалежна медійна рада: НТН порушив декомунізаційні норми законодавства і свій редакційний статут

dekomunizaciya wsz2RJQMtg8До Незалежної медійної ради надійшло звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням висловити позицію щодо відповідності законодавству змісту випуску «Кровавая вольница» телесеріалу «Легенди карного розшуку».

20 січня, Незалежна медійна рада ухвалила висновок у своїй першій справі, яка стосувалася змісту випуску «Кровавая вольница» документального серіалу «Легенди карного розшуку», що транслювався в ефірі телеканалу НТН 12 грудня 2015 року. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Незалежної медійної ради з проханням висловити позицію щодо відповідності змісту цього випуску вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

У передачі ведеться розповідь про трьох працівників НКВС під прикриттям, які, імітуючи в’язнів-рецидивістів, контактують із українським підпіллям, щоби спільно захопитиlogo1 IMC військовий склад, який начебто погано охоронявся. На зустрічі з командиром УПА на прізвисько Лис було досягнуто домовленості щодо нападу. Згодом працівники НКВС під прикриттям домоглися другої зустрічі, щоби нібито «устаканить, как будет происходить дележ», під час якої на підпільників УПА нападають та арештовують.

Серія підсумовується тим, що «операция по ликвидации националистического бандформирования прошла успешно. Около 30 боевиков удалось уничтожить, около 10 человек добровольно сдались в плен». Під час допитів було виявлено «спільників» із місцевого населення, а трійку «злочинців» було нагороджено орденом Червоної зірки.

На думку більшості експертів Незалежної медійної ради, цим випуском порушено частину другу статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», якою встановлено заборону розповсюджувати аудіовізуальні твори, в яких створюється позитивний образ працівників радянських органів державної безпеки та виправдовується їхня діяльність, а також виправдовується переслідування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті.

Не обмежуючи себе предметом скарги, Незалежна медійна рада також дійшла висновку про порушення статті 3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що забороняє пропаганду комуністичного тоталітарного режиму.

Експерти також констатували порушення Редакційного статуту телеканалу НТН. Так, інформація, подана у випуску, не відповідала стандартам журналістики й принципам точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується. Зокрема, в передачі, позиційованій як документальна, відсутні посилання на джерела цитування інформації, а також спотворено окремі факти, що не сприяє якісній та обґрунтованій історичній дискусії з цих питань.

Окремо у висновку наголошено на соціальній ролі та відповідальності медіа, які в умовах збройного конфлікту мають сприяти його врегулюванню шляхом дотримання високих професійних стандартів роботи й поширення повної та всебічної інформації про контраверсійні історичні події, а не використовувати свою діяльність задля розпалювання ворожнечі.

З повним текстом рішення можна ознайомитися тут http://medialaw.org.ua/wp-content/uploads/2016/01/Rishennya-20-01-2016.pdf

В Україні створено незалежний орган саморегулювання у сфері медіа. Серед засновників – Фундація “Суспільність”

Почала роботу Незалежна медійна рада, яка має стати незалежним арбітром для вирішення спорів та конфліктів у медійній галузі, а також слідкувати за дотриманням професійних стандартів ужурналістиці.
Було сформовано склад Незалежної медійної ради, до якого увійшли 14 представників медіаспільноти та фахових громадськихорганізацій, які мають ґрунтовний досвід та авторитет у медійній сфері.DSC04508-300x200 hflf media rada

Делегували членів Незалежної медійної ради п’ять організацій, що, підписавши Меморандум 15 грудня 2015 року, задекларували створення цього органу. До п’ятірки засновників Ради увійшли Інститут Медіа Права, Інститут Масової Інформації, Інтерньюз-Україна, ГО «Телекритика» та Фундація «Суспільність».

Незалежна медійна рада станепостійним громадським моніторинговим та консультативним органом, місією якого є утвердження високих професійних стандартів журналістики.За задумом засновників, Рада розглядатиме спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, а також порушень норм журналістської етики.

Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада планує надавати рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері.

«Про потребу незалежного і авторитетного арбітра зазвичай у медіаспільноті згадують безпосередньо тоді, коли виникає конфлікт. Тому ми вирішили ініціювати створення такого органу і звернулися до колег з пропозицією об’єднати зусилля та зробити його максимально незалежним. За прообраз ми взяли Незалежну експертну раду з питань діяльності мас-медіа під час виборів, що надзвичайно ефективно діяла під час парламентських виборів у 2006 та 2007 роках в Україні», – прокоментував створення Незалежної медійної ради директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.

Рада діятиме на підставі скарг або за власною ініціативою, враховуючи значення вирішення такої проблеми для суспільства. Усі рішення Ради публікуватимуться на веб-сайтах організацій-засновників та у ЗМІ, а також на веб-сайті органу, а за їх наслідками передбачається створення узагальнених висновків стосовно типових порушень та зловживань, допущених у ході інформаційної діяльності.

«Вважаю, що головним в діяльності Незалежної медійної ради має стати постійне самостійне відстежування ситуації в медіапросторі та оперативне реагування на всі конфліктні ситуації, порушення журналістських стандартів, етики, випадків цензури з боку власників або чиновників. Ми не маємо чекати, поки хтось замість нас проявить активність та звернеться до нас зі скаргою. Ми маємо самі демонструвати приклад активного стимулювання медіа, їхніх власників, топ-менеджерів та журналістів до розуміння ними власної відповідальності перед суспільством», – зазначає голова правління ГО “Телекритика” Наталія Лигачова.

Незалежна медійна рада складатиметься з 15-ти членів (наразі сформовано склад із 14-ти). Кожна з п’яти організацій, що підписали Меморандум про створення цього органу, делегували у Раду по три представники, мінімум один із яких не мав бути членом організації, що його делегує. Таким чином Незалежна медійна рада зібрала авторитетних діячів у галузі медіа із понад десяти організацій, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері.

До складу Незалежної медійної ради увійшли:

Аласанія Зураб – Національна телекомпанія України
Бурмагін Олександр – Інститут Розвитку Регіональної Преси
Головенко Роман – Інститут Масової Інформації
Голуб Олена – Інститут Масової Інформації
Гуменюк Наталя – Громадське Телебачення
Довженко Отар – Школа журналістики УКУ
Дуцик Діана – ГО «Телекритика»
Квурт Костянтин – Інтерньюз-Україна
Лигачова Наталія – ГО «Телекритика»
Моісеєв Павло – Інтерньюз-Україна
Петрів Тарас – Фундація «Суспільність»
Розкладай Ігор – Інститут Медіа Права
Черевко Антоніна – незалежний експерт з розвитку медіа
Шевченко Тарас – Інститут Медіа Права
TBD (буде визначено найближчим часом)

У найбільших українських містах відбудуться “Національні дебати”

Перед другим туром виборів міських голів у найбільших українських містах відбудуться “Національні дебати”.
2ee37871f00b7842e39ebc31ede906d3
Чесні дебати без агітації, брехні й взаємних образ – можливі. Наприкінці речення не стоїть знак запитання, тому що своїм досвідом уже втретє це доведе проект “Національні дебати”. Після першого туру місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня, команда телеканалу UΛ:Перший разом із партнерами вирушить в різні регіони України, щоб провести дебати між кандидатами на крісло мера, які вийшли до другого туру. Коли, де та у якому форматі все відбуватиметься – говорили на прес-конференції 30 жовтня у Національній телекомпанії України (НТКУ).

Суть дебатів презентували заступниця генерального директора НТКУ Дар’я Юровська та президент Фундації “Суспільність” Тарас Петрів. “Національні дебати” до другого туру виборів міських голів – третій етап спільного проекту UΛ:Перший, Фундації “Суспільність” та міжнародної громадської організації “Інтерньюз-Україна”.
ae3e4c5b0ce6e18feb8d0b985272b6d0
Цього разу вони відбуватимуться у 4-х містах. Стартують дебати у понеділок, 2 листопада, з міста Дніпропетровська. Далі, 4 листопада, вони пройдуть у Миколаєві, 6 листопада – у Львові та 11-го – у Києві.

З 19:30 триватимуть півтори години прямого ефіру на UΛ:Перший та телеканалах міст, у яких відбуватимуться дебати. Радіослухачі зможуть почути “Національні дебати” на Першому каналі Українського радіо. На офіційному каналі UΛ:Перший на YouTube, а також трансляція з перекладом англійською мовою. Онлайн-трансляція на YouTube починатиметься раніше, тож інтернет-користувачі зможуть першими побачити студію та останні приготування, короткі інтерв’ю з експертами. Постмайданчик проекту Campus 3.0 працюватиме після завершення ефірної частини.

Фішкою цьогорічного проекту президент Фундації “Суспільність”Тарас Петрів вважає проведення дебатів в університетському середовищі. Команду організаторів прийматимуть Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Чорноморський національний університет імені Петра Могили у Миколаєві, Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Оскільки Фундація “Сусіпльність” займається впровадженням ідеї дебатної культури з 2012 року, робота з таким проектом стала доповненням уже тривалого досвіду. “Цього разу ми працювали над ідеєю, щоб дебати відбувалися на сході, півдні, заході й півночі країни – закцентував Тарас Петрів. – Важливим моментом було те, що наша команда не відмовилася від проекту, а швидко зреагувала і переїхала з Харкова до Дніпропетровська й з Одеси до Миколаєва. У цьому особливість суспільного мовника – ми виходимо не з комерційного інтересу, а з того, щоб показати, що відбувається у країні”.

“Національні дебати” матимуть шість раундів. Під час двох із них кандидати ставитимуть запитання один одному, після чого йтимуть три блоки запитань від модератора, аудиторії та із соціальних мереж. Наприкінці в учасників буде можливість зробити підсумок, але у жодному разі не агітуючи. Про це вони попереджені заздалегідь. Зараз уже є згода майже від усіх кандидатів, та щоб не давати політикам уникати відвертих відповідей на поставлені запитання, потрібен модератор – людина із журналістським досвідом та неординарним підходом.

“Для нас важливо, щоб модератор дебатів був важковаговиком у політичній сфері, людиною, якій би довіряли – уточнила Дар’я Юровська. – З чим ми зіткнулися, коли готувалися до цих дебатів, як і до попередніх також – кандидати не довіряють один одному, вони не довіряють медіа, у них завжди дуже багато запитань, чи будуть дебати дійсно незалежними. Модератор дебатів повинен бути виваженою та авторитетною людиною, повністю незаангажованою. Ця людина – Сергій Рахманін”.

Творці проекту спиралися на досвід попередніх дебатів, після яких не було жодних претензій ні від кандидатів, ні від їхніх команд, ні від аудиторії. Розповідаючи про минулий досвід, зауважують – думали, що довіра буде більшою, але попри те, що не довіряти політикам, медіа, навіть одне одному – звично для нашої країни, є сподівання, що обоє кандидатів у кожному з міст будуть готові до чесних дискусій.

Хоча є і резервний варіант. Якщо один із кандидатів не прийде, дебати не скасують. Сама програма буде скорочена на половину, а кандидату, який все-таки прийшов, буде надана можливість використати свій час. Більше того, дебати відбудуться, навіть якщо двоє учасників, які попередньо підтвердили свою участь, не з’являться на знімальному майданчику. Хоч команда розраховує, що кандидати скористаються своїм шансом.
ddd9efa38923c4f312fb84ac9bd1fac8
Запитання політикам матимуть можливість поставити гості студії, телеглядачі, радіослухачі та, звісно ж, інтернет-користувачі. “Традиційно на “Національні дебати” ми запрошуємо студентську аудиторію, викладачів університетів, – розповів Тарас Петрів. – Минулого разу ми долучали також лідерів громадської думки, представників журналістських кіл, але зараз виходитимемо з різних можливостей міст, де відбуватимуться дебати. У великому Києві можна вибирати з експертів, а у менших містах такого величезного вибору немає. Але ми переконані, що в університетах є потужні політологи, професори, які теж є певним чином експертами з галузей, про які ми дискутуватимемо, тому жодних проблем у цьому немає. Ще раз наголошу, що дебати на майбутньому великому суспільному мовникові у співпраці із провідними університетами – це дуже класно для країни”.

Проект “Національні дебати” став можливий за підтримки програми “У-Медіа”.

Джерело: UA:Перший