Культура під час війни – це не лише про мистецтво. Це про цінності, памʼять, ідентичність і межі того, що суспільство готове приймати та захищати. Саме навколо цих тем точилася розмова під час панелі «Культура як чинник безпеки. Чи безпечно говорити про межу між мистецькою свободою і правом країни-вбивці на перформанс?»
Валентина Демʼян розповіла про культуру як інструмент дипломатії та протидії російському впливу: «Не слід забувати, що Росія використовує культуру як дипломатичну зброю. Тому треба просувати українські культурні наративи через культурну дипломатію».
Ігор Панчишин звернув увагу на якість мистецького висловлювання та здатність України не лише долучатися до світових процесів, а й формувати їх:«Треба не боятися висловлювати емоції, але це має бути виражено якісно. Україна не лише конкурентоспроможна, а й здатна встановлювати тренди».
Анатолій Звіжинський наголосив на потенціалі українського мистецтва та необхідності посилювати його видимість у світі:«Українське мистецтво є доволі конкурентним, але його потрібно посилювати через маркетинг».
