Як бути поруч із військовими, залишаючись журналістом, а не учасником бойових дій? Ці запитання — не риторичні. Вони звучали особливо гостро на третій панелі форуму.
«Взаємодія журналістів і військових: особливі виміри, досвід та ризики 2025 року» — це про тонку межу, яку щодня перетинають репортери на передовій і ті, хто відповідає за якісний ефір у тилу.
Іван Антипенко, репортер із фронту, нагадав:«Довіра — ключ. Там, де ти працюєш довго, ти її вибудовуєш. Але новий напрямок — нові правила й нові ризики».
Карина Пілюгіна, Ukraїner, звернула увагу на безпеку як особисту відповідальність:«В екстремальних умовах усе залежить від команди. Ти буквально довіряєш цим людям своє життя».
Єгор Логінов поділився практикою зйомок і ризиками в роботі на передовій:«Найголовніше — чітко слухати військових. Кращих “поводирів” у цій роботі не існує».
Ця розмова — не лише про виклики 2025 року. Вона про довіру, яка формується на передовій, в ефірі, в редакції та в серцях тих, хто слухає.
