12 квітня 2022 року
На початку квітня, після майже місяця окупації, Збройні сили України звільнили Київську область від російських окупантів. У Бучі, Ірпені та інших містах ми стали свідками найжахливіших та нелюдських речей – убивств цивільного населення, спалених тіл, братських могил. Важко повірити, що такі звірства можуть вчинятися в ХХІ столітті в центрі Європи. Усіх цих людей та дітей було вбито лише тому, що вони українці.
Як міжнародні, так і українські юристи й науковці висловили занепокоєння, що в ситуації, що склалася, наявні ознаки злочину “геноциду”, передбаченого міжнародним правом. Щонайменше, ці масові звірства є воєнними злочинами та злочинами проти людяності, а деякі заяви Путіна чітко відображають його мету повністю знищити український народ, його культурну самобутність та мову. Такі заяви, які розповсюджуються та підсилюються російськими ЗМІ, вказують на умисел геноциду як необхідний елемент складу злочину геноциду згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Римським статутом міжнародного кримінального суду та міжнародним звичаєвим правом.
У зв’язку з цим хочемо висловити наше занепокоєння з приводу неналежного застосування Стандартів спільноти корпорації Meta щодо публікацій, які містять докази триваючих порушень міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в контексті російської агресії проти України та відповідних наслідків таких порушень.
У нинішній ситуації такі дописи мають бути збережені як цінні докази для забезпечення правосуддя в майбутньому й відстоювання справедливості в різних міжнародних судах, зокрема в Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді, Європейському суді з прав людини, а можливо і в спеціально створених трибуналах.
Вони також відіграють важливу роль у підвищенні обізнаності більш широкої аудиторії про міжнародні злочини, скоювані російськими військами в Україні, тоді як Росія жорстко продовжує приховувати інформацію про ці звірства та відверто заперечує свою причетність до масових вбивств цивільного населення України, розповсюджуючи дезінформацію та забруднюючи інформаційний простір «альтернативними фактами», як це було у випадку збиття MH17 у 2014 році.
3 квітня 2022 року ми помітили, що Instagram раптом сховав усі фотографії з хештегами #russianwarcrimes, #BuchaMassacre, #Bucha, #GenocideOfUkrainians, #StopUkrainianWar тощо. Пізніше їх відновили, частково через суспільний резонанс з боку українських користувачів. Причиною блокування хештегів нібито стало порушення Стандартів спільноти, на яке скаржилися деякі користувачі платформи. Речник корпорації Meta заявив, що «це сталося автоматично через графічний контент, який люди публікували з використанням цих хештегів».
4 квітня 2022 року ми стали свідками повторення того самого патерну стосовно дописів у Facebook, які містили зображення масових звірств російською армією в Бучі. Українські користувачі скаржилися на видалення їхніх дописів, накладені обмеження та призупинення облікових записів через порушення Стандартів спільноти, як-от сцени насилля та оголеність. Деякі з них також були згодом відновлені на платформі.
Водночас хештеги, що прославляють російські збройні сили, зокрема використовувані ними знаки розрізнення («Z», «V» тощо ), залишалися в постійному доступі на обох платформах. Звертаємо вашу увагу на те, що згідно з останніми змінами законодавства деяких європейських юрисдикцій, ці символи прирівнюються до нацистської символіки, а їх поширення кваліфікується як злочин.
На нашу думку, така непослідовність та досить вибірковий підхід до модерування контенту може призвести до шкідливих наслідків у майбутньому та дискредитації корпорації Meta в очах мільйонів її користувачів в Україні та регіоні загалом. У нинішній ситуації триваючої зовнішньої агресії українці користуються Meta-сервісами як інструментом поширення свого меседжу по всьому світу й викриття міжнародних злочинів, скоєних російськими військовими.
У такий спосіб українська спільнота підтримує місію Meta – об’єднати світ – у цьому випадку з метою протидії порушенням міжнародного права та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких злочинів. Корпорацію Meta вже широко критикували за те, що вона викликала ненависть, неефективно реагуючи на шкідливий контент у М’янмі, тим самим відіграючи певну роль у геноциді рохінджа. В Україні Meta досі має шанс діяти відповідально та не повторювати минулих помилок, слугуючи інструментом здійснення правосуддя по відношенню до цивільних жертв цього міжнародного збройного конфлікту.
Ми вважаємо, що для Meta настав час оновити свою політику стосовно публікацій, які містять докази вчинення міжнародних злочинів та масових порушень прав людини. Ми наполягаємо на тому, що такі дописи повинні зберігатися в мережі, а користувачі, які їх поширюють, не мають бути покарані. Такий спосіб цифрового документування серйозних порушень прав людини відповідає цінностям вільного потоку інформації, сенсу існування соціальних медіа, та значною мірою сприятиме забезпеченню інтересів правосуддя в майбутньому.
Забороняючи ці дописи, Meta нелегітимно порушує право громадськості на отримання інформації про скоєні міжнародні злочини та цензурує голоси тих, хто намагається покращити обізнаність в усьому світі про війну, що триває.
З метою пом’якшити згадані вище негативні наслідки та забезпечити підтримку корпорацією Meta свободи вираження поглядів та доступу до інформації під час триваючих збройних конфліктів, ми закликаємо Meta:
- прийняти необхідні зміни до Стандартів спільноти шляхом запровадження винятку з правил, що стосуються насильства, оголеного тіла тощо, щоб запобігати вилученню контенту, який зображує випадки серйозного порушення прав людини та/або вчинення міжнародних злочинів, та/або контенту, який слугує цінним доказом таких злочинів, який може бути використаний для притягнення винних до відповідальності;
- посилити зусилля корпорації Meta з модерування контенту та практику модерування в сфері триваючих збройних конфліктів шляхом:
- посилення співпраці з місцевим громадянським суспільством та медіа-організаціями, які мають необхідний досвід;
- обов’язкового залучення людей до модерування контенту, що здійснюватиметься неупередженими модераторами зі знанням недостатньо представлених місцевих мов (як-от українська мова, кавказькі, середньоазіатські, африканські мови, діалекти арабської тощо) та відповідних суспільно-політичних контекстів задля забезпечення належного контекстного аналізу скарг користувачів;
- застосування норм міжнародного права прав людини, міжнародного кримінального права та міжнародного гуманітарного права під час модерування контенту, що стосується збройних конфліктів.
- продовжити застосовувати попереджувальні мітки та ефекти розмиття зображення щодо відповідного графічного контенту без його видалення, щоб зберегти цінну інформацію, як зазначалося вище, та не завдати шкоди жертвам насильства та людям, які страждають на ПТСР та інші подібні синдроми.
Підписанти:
- Лабораторія цифрової безпеки, Україна
- Центр громадянських свобод
- Інститут масової інформації
- Українська Гельсінська спілка з прав людини
- Український інститут медіа та комунікації
- Фундація Суспільність.
- Платформа прав людини, Україна
- Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)
- Інститут демократії ім. Пилипа Орлика (ІДПО)
- Інтерньюз-Україна
- Детектор Медіа
- Незалежна медійна рада
- Микола Костинян (Коаліція За вільний Інтернет, Україна)