Як показувати світу правду і одночасно не підігрувати ворогу? Як взаємодіяти з військовими? Як не нашкодити своїм матеріалом аудиторії? Ці питання обговорювали в межах панелі «Взаємодія журналістів і військових: особливі виміри, досвід та ризики 2024 року». Порадами і практичними кейсами ділилися Христина Гаврилюк, головна продюсерка Суспільного мовлення, Френсіс Фарел, воєнний кореспондент, Kyiv Independent, Олександр Матюшенко, журналіст ТРК МАРТ та Сергій Череватий, гендиректор Укрінформу.
«Всього, що ми навчилися за ці роки, не можна було вивчити у жодній школі. Важливо мати велике терпіння, особливо якщо ви плануєте бути військовими репортерами. Для вас найважливіше – тримати зв’язок з військовими. Це варто робити не тільки тоді, коли щось потрібно вам, а коли щось потрібно військовим. Адже ви не можете працювати в полі з ними, якщо ви не ставитеся до них як до людей», — Христина Гаврилюк.
«Ми вчилися на ходу. Багато було помилок, моментів, коли розумієш, що в наступний раз точно зробиш по-іншому. Важливо, аби була довіра з боку командира, адже вона дозволяє організувати дуже круту роботу. Якщо звертатися тільки до пресофіцерів, то ви будете отримувати мінімальну інформацію. Важливо бути на місці, адже саме там будується людська довіра», — Френсіс Фарел.
«2022 рік призвів до того, що воєнними журналістами прийшлося ставати всім. Прийшлося опановувати мінімальні знання воєнної журналістики уже в умовах повномасштабного вторгнення», — Олександр Матюшенко.
«Зараз у нас формується потужна школа військових кореспондентів та пркссекретарів. Нам ще варто працювати над тим, щоб комбріги знали, що преса – це необхідність, адже інакше ніхто не буде знати, що відбувається насправді», — Сергій Череватий.
