Що нового з’явилося в журналістській освіті? Про це розмірковували спікери та спікерки перших двох панелей конференції #ВОЄННІМЕДІАВИКЛИКИ2024
Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо, поділився думкою, що журналістика не змінилася, однак змінилося наше сприйняття журналістики.
Наталя Лигачова, шеф-редакторка «Детектор медіа» наголосила, що в журналістиці змінилося багато: від облич, які уособлюють українську журналістику, до основних майданчиків роботи. «Через вплив соцмереж розмиваються стандарти – клікбейтність стає важливішою за точність».
«Журналістику змінила війна, особливо повномасштабна. З’явився виклик, який прийшлося терміново вирішувати, – безпека журналістів під час роботи в зоні бойових дій. І за ці 10 років українські редакції напрацювали практики, якими можуть ділитися з іншими, зокрема закордонними медіа», – розповіла Олена Ремовська, авторка програми «Ремовська Інтерв’ю».
Анна Сорока, журналістка «Наші гроші» зробила акцент на розвитку розслідувальної журналістики: «Роботи в розвідувальній журналістиці вистачить всім. І це не тому, що у нас багато корупції, а тому, що в нас її краще видно і тому, що нам не байдуже»У питанні журналістської освіти погляди спікерок розійшлися: хтось відстоював важливість академічної освіти, хтось наголошував на необхідності практики.
«Освіта дає моральний імператив, правила та установки професії. Не бійтеся пропустити практику, але прийдіть на курс з історії, етики, міжнародного права. Бо цього вам редактор не розкаже. Академічну основу, яку надає університет, вам ніхто не дасть», – зазначила Наталя Гуменюк, керівниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу.
«Нам потрібно тримати баланс між практикою і теорією. Адже і без базової освіти ви багато чого вчитеся кожного дня», – наголосила Тетяна Кисельчук, медіаменеджерка, керівниця курсу «Медіаменеджмент». Вона додала, що навіть викладачі мають бути практиками, адже тільки вони можуть якісно навчати наступне покоління журналістів.
«Університети бюрократичні, тому щоб щось змінити через 5-10 років, ми маємо робити кроки для цього вже сьогодні. За ці 10 років нам уже вдалося зробити співвідношення 50/50 теорії і практики. Адже академічна освіта – це база, але це не все. Журналіст має вчитися все життя», – підсумувала Ольга Гресько, доцентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.
Перші дві панелі вийшли насиченими рефлексією та роздумами про минуле, сьогодення і майбутнє. Чекаємо на наступні цікаві дискусії!
