21 січня медіаексперти в онлайновому режимі проаналізували медійний ринок в Україні, особливі умови журналістської роботи, глобальні виклики, а також обговорили нові можливості та подолання загроз у 2021 році.
Експертну дискусію “Виклики для українських медіа в 2021 році” організувала “Фундація Суспільність” за сприяння “Інтерньюз-Україна”, “Детектора медіа” та Незалежної медійної ради.
До заходу долучилися: Олександр Мартиненко, генеральний директор “Інтерфакс-Україна”, Юрій Макаров, шеф-редактор директорату Суспільного, Євген Глібовицький, незалежний експерт, член Наглядової ради Суспільного, Наталія Лигачова, шеф-редакторка “Детектор Медіа”, Ольга Мусафірова, спецкор “НГ” в Україні, Наталія Соколенко, журналістка “Українського радіо”, Анна Бабінець, головна редакторка “Слідство.інфо”.
Експерти 2021 рік визначили роком зміцнення позицій для незалежних медіа, роботи у напрямку комерціалізації, запуску нових форматів та виходу на нові площадки, зокрема, YouTube, упровадження нових бізнес-моделей; тобто утвердження концепту клієнтоорієнтованості – з фокусом на якісну журналістику, доброчесність і високі стандарти.
Такий курс визначений багатьма факторами. 2021 року медійники окрім уже існуючих викликів зіштовхнуться з новими формами відомих явищ: економічною кризою, засиллям маніпуляцій та ворожої пропаганди на рівні соцмереж, масованістю джинси.
«Наші бізнеси за останній рік-півтора зрозуміли кілька речей: що їх ніхто не захистить, що атакувати можуть будь-звідки, тому публічність – це вихід. Ми знаємо, що публічність якщо не повністю рятує, то більш-менш захищає. Це добра новина, погана новина у тому, що бізнеси наймають не дуже професійних прессекретарів і пресслужби, які просто «шурують» тоннами джинсу. Є ті, хто опираються, намагаються говорити про новинні стандарти, інформаційні стандарти. Але повірте мені, 90% людей цього не роблять», – зауважив Олександр Мартиненко, попередньо назвавши 2021 роком джинси.
Ольга Мусафірова визначила, що головний виклик для українських ЗМІ у 2021 році полягає у тому, у чому й головний виклик для нашої держави, – у незалежності.
«Коли у певного ЗМІ нема грошей на розвиток і на оплату своїм журналістам, то на цьому історія закінчується, і є тільки два шляхи розвитку: або шукати господаря, який дасть гроші на це все, або тихо чи не дуже тихо загинути», – зазначила Мусафірова.
Журналістка поділилася альтернативним варіантом для ЗМІ, аби стати незалежними – це система «співучасників». Ідея полягає не тільки у донатах від тих, хто зацікавлений у розвитку незалежних медіа, а й у можливості симпатиками преміювати найкращі на їхній розсуд матеріали, для журналістів же це додаткова мотивація працювати краще і більше.
Наталя Лигачова відзначила, що комерційна складова для незалежних ЗМІ важлива, зокрема тому що тенденція змінюється – телебачення починає втрачати свої позиції, все більше аудиторіїї і джинси «перетікає» у соцмережі, де пропагандисти створюють систему наративів, які мають змінювати світогляд людей або занурювати їх у відчуття непевності, недовіри до всього, страху.
«Як це подолати незалежним ЗМІ? У нас складається ринок за гроші аудиторії, але аудиторії, яка готова підтримувати незалежні ЗМІ, не так й багато. Мій прогноз, що треба йти до залучення малого і середнього бізнесу до фінансування незалежних медіа, не тільки через клубну систему, а аби вони ставали інвесторами», – запропонувала Наталія Лигачова.
Євген Глібовицький зауважив, що важливо розвивати нові – партнерські – відносини між бізнесом і медіа, адже на сьогодні в уявленні багатьох редакцій – бізнес це тільки гроші, а насправді це набагато ширші можливості для формування нових ринків, стратегій і нового клімату.
Юрій Макаров виокремив іще одне актуальне питання – як для «Суспільного», яке представляв, так і для незалежних медіа загалом: що ми ще продаємо окрім інформації окремому споживачеві чи суспільству?
«Ми продаємо бренд, який може включати будь-які елементи, у нашому випадку це доброчесність. І саме доброчесність має бути гаслом наступного року», – зауважив Макаров.
