Адреса
Головне бюро ГО «ФУНДАЦІЯ СУСПІЛЬНІСТЬ»
04050, Україна, Київ
вул. Академіка Ромоданова (Пугачова) 6/29, оф.45

Електронна пошта
souspilnistfoundation@gmail.com

Телефони
+38 044 483 03 72
+38 044 483 57 33

Медіа та демократичні цінності – практична площина

Класичні журналістські стандарти в умовах війни адаптуються під нову реальність.

Як при цьому залишалися професійними — йшлося 20 вересня під час експертного онлайн-обговорення «Медіа та демократичні цінності в умовах війни».

Спікерами стали: Олександр Мартиненко, гендиректор інформагентства «Інтерфакс-Україна», Оксана Романюк, виконавча директорка ІМІ, Наталія Соколенко, ведуча Українського радіо, Ангеліна Карякіна, генеральна продюсерка інформаційного мовлення Суспільного, Наталія Лигачова, шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа», Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», Олег Батурін, журналіст херсонської газети «Новий день» і автор розслідувань ІА Центр журналістських розслідувань.

Слайд галереїСлайд галереїСлайд галереїСлайд галереїСлайд галереї

Оксана Романюк відмітила трансформацію підходу українських медіа до тлумачення рівнів етичності і допустимості при публікації чутливого контенту.

Експертка відзначила, що, до прикладу, публікації фото наслідків, до яких призвела російська воєнна агресія на території України, згідно з етичними нормами, можуть зачепити почуття. У звичайних умовах Оксана Романюк відстоювала б важливість блюрити світлини чи не публікувати. Але зараз публікації фото, зокрема масових поховань, дозволяють фіксувати злочини росії і повідомляти весь світ про них:

Аудиторія повинна знати правду про російські злочини, навіть болючу. Це суспільно важлива інформація, докази злочину. Основним бар’єром для нас при публікації фото / відео загиблих, є почуття родин жертв, щоб рідні були поінформовані до того, як інформація потрапить в медіа.

Медіаексперти погодился, що при цьому, аби не втратити чутливість, потрібно ставити спеціальні позначки на чутливі матеріали.

Олександр Мартиненко, відзначив важливість розуміння, що українські журналісти не є спостерігачами у війні, а є представниками воюючої сторони. Тому медіа не можуть працювати за класичними західними принципами журналістики – перш за все, з міркувань безпеки країни:

Головне правило – не нашкодь.

Якщо ми своєю творчістю шкодимо населенню, збройним силам, то цю творчість треба припиняти. Це заважає якості продукту? У якомусь сенсі так. Бо треба перевіряти та думати.

Ангеліна Карякіна, продовжила думку Олександра Мартиненка та зауважила, що українські медіа зараз працюють в умовах воєнної цензури, за якої відчувається брак зрозумілої регуляції – стало чітко зрозуміло, що правила потрібно вдосконалити.

Також Ангеліна Карякіна торкнулася ще 3 важливих тем-викликів:

  1. стандарт оперативності і стандарт балансу думок зараз не дотримуються українськими медійниками, однак це не нівелює професійність журналістів:

Змінився стандарт оперативності і балансу. Ми не балансуємо новини з України новинами з росії. Але про цьому не ігноруємо новини з Міноборони росії, оскільки це джерело інформації, хоч пропагандистської, маніпулятивної. На жаль, не всі мовники вміють коректно з цим працювати.

  1. не всі люди, які висвітлюють війну росії в Україні, усвідомлюють межі етики та вміють працювати зі складними темами. Важливо навчати людей, давати їм час на відпочинок та продовжувати розвиток саморегуляції у медіасфері;
  2. наразі не є до кінця зрозумілим, як працювати з територіями, окупованими як 8 років тому, так і після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Експертка запропонувала провести обговорення для аналізу можливих викликів при роботі на деокупованих територіях та напрацювання стандартів.

Тему роботи на деокупованих територіях продовжив Олег Батурін. Журналіст зауважив – існує потреба у створенні українськомовного контенту та розуміння, як люди на окупованих територіях можуть отримати інформацію (оскільки, зокрема, на тимчасово окупованій Херсонщині – інтернет від російських провайдерів):

Я бачу, що люди потребують україномовного контенту. Велика кількість моїх знайомих, сусідів, які завжди були російськомовними, більше довіряють і шукають україномовну інформацію. Це для них теж елемент довіри. А російськомовного контенту і так задосить.

Питання збільшення кількості та якості контенту окреслили також Костянтин Квурт, Наталія Соколенко та Наталія Лигачова.

Зокрема Наталія Лигачова звернула увагу на порушення журналістських стандатів в ефірі єдиного телемарафону новин:

Мені здається, у марафоні дуже сильно загралися в пропаганду. Вони не готують журналістів, які працюють у полі, до складної реальності, вони від них хочуть спрощення реальності. А це насправді велика небезпека. Журналісти не просто не готові — мені здається, є запит керівництва “Єдиних новин”, щоб вони і не були готовими. Там хочуть створювати для глядача двовимірну реальність.

Порушення стандартів впродовж пів року фіксує моніторинг від «Дететора медіа». Тому Наталія Лигачова запропонувала провести зустріч представників медійних організацій із керівництвом телемарафону.

Ми зараз усі працюємо заради перемоги для того, щоб покласти початок розпаду росії. Все інше не має значення, – підсумував Костянтин Квурт.

Захід організувала «Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради.