Адреса
Головне бюро ГО «ФУНДАЦІЯ СУСПІЛЬНІСТЬ»
04050, Україна, Київ
вул. Академіка Ромоданова (Пугачова) 6/29, оф.45

Електронна пошта
souspilnistfoundation@gmail.com

Телефони
+38 044 483 03 72
+38 044 483 57 33

Експертки обговорили, чому і як журналістам важливо дбати про ментальне здоров’я

Морально готувати журналіста до написання складного матеріалу, формувати атмосферу емоційної безпеки у колективі, вчитися відстоювати особисті межі і казати «Ні»: експертки шукали рішення,  як медійникам дбати про ментальне здоров’я.

27 листопада на платформі Zoom відбулася експертна дискусія «Як журналісту/редакції дбати про ментальне здоров’я та корпоративні комунікації: асиметричні рішення».

Подію організувала Фундація Суспільність за сприяння інтернет-видання “Детектор медіа”, “Інтерньюз-Україна” та Незалежної медійної ради для журналістів,  редакторів та інших представників медійної спільноти країни.

Запрошеними спікерками стали: Маргарита Тулуп, журналістка-фрілансерка, працює над створенням гайду щодо висвітлення теми психічного здоров’я в медіа, Христина Колесник, психологиня, керівниця навчальної програми “Психічне здоров’я в організації” в УКУ, Анастасія Ніжнік, виконавча директорка ГО Відкритий простір, авторка курсу з розвитку турботи про психічне здоров’я в організації, Олена Дівеєва-Островська, психотерапевтка методу КПТ, засновниця центру психотерапії та розвитку особистості “Inner Surfing”, Марія Жартовська, незалежна журналістка, працювала кореспонденткою у “Бабель”, “Українська правда”, “Forbes”, “Фокус”, Ангеліна Карякіна, журналістка, редакторка, Марія Писаренко, кореспондентка новин 5 каналу, Наталія Онисько, співредакторка проєкту “Наші гроші. Львів”.

Під час зустрічі медійниці поділилися власним досвідом роботи у стані перманентного стресу – які чинники допомагають стабілізувати стан, що навпаки пригнічує, а психологині та психотерапевтки розповіли про практики, які допомагають підтримувати ментальне здоров’я людини зокрема та в журналістських редакціях загалом.

Ангеліна Карякіна виокремила кілька чинників, які негативно впливають на ментальне здоров’я журналістів, зокрема у незалежних медіа, у яких передовсім працюють зі складними соціальними темами.

Якнайперше, часто нема розуміння, що журналісти, як і всі інші люди, переживають стрес, хвилюються за героїв, складно сприймають деякі теми:

«Ми (у «Громадському», – ФС) на практиці дійшли до розуміння, що журналіста треба готувати до підготовки матеріалу на складну тему перед і обов’язково розмовляти з ним, давати зворотній зв’язок після. Журналістика – це робота з людьми. Ти людина, контактуєш з людиною – відповідно ви обоє у цій історії маєте вийти щонайменше не травмованими».

Також журналістка зауважила важливість говорити про те, що Україна є особливим місцем для роботи журналіста: ми живемо у країні, де йде війна, в якій дуже короткі політичні й інформаційні цикли.

«Потік кадровий дуже великий, з журналістики швидко «вилітають» саме тому, що у сфері складно тривалий час залишатися, у ній складно заробляти гроші, складно самореалізовуватися».

Окрім цього журналістка  відзначила існування проблеми нерівності у сфері медіа, адже журналістика є малооплачуваною сферою, де переважно працюють жінки.

Маргарита Тулуп поділилася, що як журналістка упродовж року вела проєкт «Правосилля» про катування у тюрмах та ізоляторах тимчасового тримання у «Слідство.Інфо». Коли Маргарита почала колегам-журналістам говорити про психологічні проблеми, у відповідь чула знецінювання.

«Мені здається, деякою мірою це пов’язано з тим, що серед журналістів є своєрідна конкуренція за трудоголізм. Нам постійно здається, що ти працюєш добре і ти кльовий журналіст тільки якщо ти працюєш багато, інтенсивно – і цьому нас вчать із самого початку».

Маргарита Тулуп вже упродовж року не працює у сфері – обрала свій психологічний комфорт.

Експертки відзначили, що проблема існування труднощів у побудові корпоративних комунікацій і підтримки ментального здоров’я працівників пов’язана зокрема зі стигматизацією психічних захворювань.

Христина Колесник серед простих і дієвих інструментів підтримки ментального здоров’я у редакціях назвала запитування про стан людини.

«Не треба бути психологом, щоб застосувати цей інструмент, – підійти спитатись, як людина почувається. І – важлива річ – змогти витримати правду, бо правда може звучати як «Я почуваюсь жахливо».

Досвід та поради експерток можна переглянути у записі:

Цей захід став можливим за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews, та за допомоги приватних благодійників.