Одним із головних викликів для Суспільного у 2021 році стало проведення прозорого конкурсу з обрання голови правління НСТУ. Наприкінці квітня наглядова рада обрала нового керівника – ним став уже колишній член правління НСТУ Микола Чернотицький; з 14 травня він замінить Зураба Аласанію, який керував упродовж 2014-2021 років.
Чи вдалося і як завадити втручанню ззовні у вибори голови правління, який вектор розвитку отримає зараз Суспільне та як продовжити ефективне впровадження стратегії розвитку Суспільного мовлення в Україні, прийнятої на три роки, – у експертній онлайн-дискусії «Ефективні шляхи впровадження стратегії розвитку Суспільного мовлення в Україні» 30 квітня.
До обговорення долучився новообраний голова правління НСТУ Микола Чернотицький, голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, голова правління НСТУ (2014-2021) Зураб Аласанія, члени наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький, Вадим Міський, Олексій Харченко, шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова, керівниця «Лабораторії журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк.
Що передбачає програма нового керівника НСТУ
Вибори нового голови правління вдалося провести максимально прозоро, зазначили Світлана Остапа і Зураб Аласанія.
До фінального етапу конкурсу допустили чотирьох кандидатів, решту не допустили через недотримання норм подання документів та через недоброчесність, зокрема у двох програмах кандидатів виявили ознак плагіату, до того ж із одного джерела.
«До останньої хвилини ніхто навіть не міг сказати, що буде (новим головою правління, – ред.) той або інший кандидат. Це означає, що конкурс пройшов не просто прозоро й відкрито, а ще й сміливо», – зазначив Аласанія.
Зураб Аласанія
Утверджена стратегія розвитку Суспільного мовлення діє до кінця 2022 року, у рамках прописаних цілей продовжиться робота НСТУ.
Світлана Остапа зауважила, що ззовні від Суспільного мовлення, в основному, очікують результатів від UA: Перший: високих рейтингів, нового власного контенту, забуваючи, що це дуже велика компанія, і не можна всі сили кинути на один канал.
Світлана Остапа
У своїй програмі Чернотицький, зокрема, запропонував оновити і розширити концепцію регіонального мовлення.
«Не просто розширити мовлення, але й розширити географію. Він пропонує, щоб у кожній великій ОТГ, великому районному центрі були наші кореспонденти, умовно кажучи, корпункти, які б могли оперативно передавати інформацію з тих міст. Це прив’язка до реформи децентралізації”, – сказала Світлана Остапа.
Микола Чернотицький розповів, що у своїй програмі передбачає розвиток роботи з новими аудиторіями і посиленням діджиталу. Також одним із завдань є формування у суспільстві розуміння, що Суспільне – це не тільки UA: Перший, але й, зокрема, 23 регіональні канали, радіо, діджитал-платформа, оркестр.
Микола Чернотицький
«Маємо нарощувати нашу сумарну аудиторію, робити системні дії щодо збільшення виробництва якісного контенту. Суспільне має стати джерелом впевненості (для українців, – ред.). Я би хотів втілити історію з якісним інформаційним контентом для того, щоб люди, які приймають рішення, мали доступ до інформації, яка дасть їм змогу максимально глибоко розібратися», – сказав Микола Чернотицький.
Він поінформував, що Суспільне найближчим часом не планує значно розширювати перелік програм:
«Спочатку доведемо до ідеалу ті, що є, а вже потім будемо розширювати мовлення».
Виклики для Суспільного та можливі рішення
Одним із викликів для Суспільного мовника залишається питання залучення нової аудиторії та методики оцінювання рівня впливовості.
Євген Глібовицький переконаний, що Суспільне не можна оцінювати за критеріями приватного сектору, зокрема за рейтингами.
«Кожного разу, коли вживаємо слово «рейтинги», ми посилюємо політичну технологію, яка грає проти Суспільного мовлення», – сказав Глібовицький.
Євген Глібовицький
За його словами, Суспільне – мовлення для тих, кого не може задовольнити приватний сектор.
«Розмови про рейтинги я б просто зняв з порядку денного. Натомість поставив би питання про якість контенту, про те, чи Суспільне проактивне чи реактивне до змін у суспільстві. Мені здається дуже важливим не підміняти рейтингами розмову про суспільну трансформацію», – відзначив Євген Глібовицький.
На думку Наталії Лигачової, рейтинги не забезпечують медіа впливовість – а популярність.
Наталія Лигачова
«Суспільне, дійсно, має залучати ті аудиторії, які зараз його не дивляться. Це дуже важливо. Суспільне мовлення нам потрібне, щоб зростало, дорослішало суспільство, щоб воно мало більше впливу на владу», – сказала Лигачова.
Вона додала, що Суспільному зараз бракує справжнього телевізійного бачення.
«Поки що не знайшли менеджера, який зробить Суспільне телебачення – телевізійним. Маю на увазі: правильно зробить програмну сітку, зробить ток-шоу, щоб усі сказали «вау». … Зараз я сподіваюся, що у Миколи Чернотицького знайдуться на це сили», – відзначила Лигачова.
Вадим Міський погодився, що потрібно шукати справжніх телевізійників. У приклад поставив команду Українського радіо, яка з 2017 року змогла вдвічі наростити аудиторію.
Вадим Міський
«Вони зробили радіо – радійним. Без жодних бюджетів. Тому мені здається, що умови для успіху на телебаченні у нас зараз є. Потрібно знайти людей, здатних вдихнути у нього нове життя», – сказав Міський.
Також одним із головних викликів, які стоять перед Суспільним, є налагодження якісного діалогу з владою.
«Влада в Україні сприймає Суспільне, як ворога, як опонента. Такого немає в жодній демократичній країні. Там розуміють, що Суспільні мовники – та обов’язкова четверта влада. Цього розуміння нашій владі дуже не вистачає: сприйняти Суспільне як партнера, а не опонента. Партнера, який може критикувати, робити гострі журналістські розслідування, але це нормально», – сказала Наталія Лигачова..
Переглянути дискусію повністю – у відео:
Захід організувала «Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа», Незалежної медійної ради та за підтримки Медійної програми в Україні.
Фото: Радіо Свобода, Детектор медіа, Суспільне, особисті фейсбук-сторінки.
