Медіа, мета яких забезпечувати аудиторію якісною та оперативною інформацією, мають бути готовими до викликів і роботи в позаштатних ситуаціях. Позаштатні ситуації бувають різних типів – йдеться не тільки про воєнну загрозу, а й про роботу в умовах кібератак чи стихійних лих.
Як редакціям залишатися стійкими в умовах невизначеності, медіаексперти обговорили 25 січня під час онлайн-дискусії «Фундації Суспільність» «Робота медіа в умовах воєнної ескалації».
Планами дій (для) редакцій та журналістів в позаштатних ситуаціях поділилися: Олександр Мартиненко, «Інтерфакс Україна», Олексій Тарасов, «НВ», Наталія Гуменюк, Лабораторія журналістики суспільного інтересу, Незалежна медійна рада, Анастасія Шибіко, «Вільне радіо» в Бахмуті, Дмитро Хоркін, UA:Українське радіо, Ірина Земляна, Інститут масової інформації, Наталія Соколенко, «Українське радіо», Данило Мокрик, Bihus.info, Наталія Лигачова, «Детектор медіа», Олександр Пасховер, журналіст (донедавна «НВ»), Еміль Шлеймович, «Деталі», Ізраїль), Сергій Гранкін, 9 канал, Ізраїль.
В редакціях, представники яких долучилися до дискусії, є складений план дій на випадок непередбачуваних ситуацій.
Генеральний продюсер UA:Українське радіо Дмитро Хоркін розповів, що радіостанція має потрібне технічне забезпечення, аби продовжувати мовлення за будь-яких умов. Йдеться про налагоджену систему супутникового зв’язку, резервні центри мовлення, орієнтовний план мовлення за надзвичайної ситуації, а також детальний план дій для медійників.
А в «Інтерфаксі», окрім прописаного плану дій, створили «дзеркало» сайту на закордонних серверах та забезпечили редакцію генератором і життєво необхідними речами.
В умовах позаштатних ситуацій редакція має працювати як редакція, – відзначив Олександр Мартиненко.
Однак є багато журналістів, які не вміють працювати «в полях». Тому важливо говорити про безпекову, технологічну складову роботи та етичні стандарти, – зауважила Наталія Гуменюк, окреслюючи актуальність теми.
Упродовж двогодинного обговорення, експерти визначили основні превентивні правила, які допоможуть редакціям залишатися стійкими за нових викликів.
- Розробити разом із колегами детальний протокол дій за різних умов: в якому форматі працюватиме редакція, хто інформуватиме про події «з полів», як відбуватиметься передача інформації та, за потреби, переміщення членів команди на безпечну територію.
Життя та здоров’я працівників редакції — пріоритет, відзначили експерти.
Коли йдеться про роботу саме в «гарячих точках», на першому місці є безпека знімальної групи, далі – особиста безпека, а зйомка, репортаж йдуть по важливості опісля, – додав Сергій Гранкін, який регулярно працює в зоні бойових дій.
- Забезпечити офіс редакції запасами пального, води та їжі. За можливості також генератором.
- Спільно пройдти курси з надання першої медичної допомоги та подбати, аби у всіх працівників редакції були власні аптечки.
Важливо, аби працівники мали ліки, які необхідні їм індивідуально. Якщо знаєте, що є проблеми з горлом, покладіть до аптечки ліки, які вам допомагають, – додала Ірина Земляна.
- Забезпечити працівників, які працюватимуть з зонах небезпеки, касками та бронежилетами, а також засобами зв’язку.
- Створити «дзеркало» сайту на безпечних закордонних серверах і подбати про безпечне зберігання важливих документів.
- За можливості подбати про супутниковий зв’язок.
- Пройти курси з фактчекінгу. Важливо знати, де правдива інформація, та протидіяти поширенню дезінформації.
Чому це важливо зробити? Складений план допоможе залишитися з «холодною» головою, – зауважила Наталія Лигачова.
Подію організувала «Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради.
Стежте за оновленнями на наших сторінках у фейсбуці та інстаграмі.
