11 серпня стартувала особлива, двадцята сесія стажування в рамках проєкту «Хаб медіа мобільності».
Двадцять шестеро студентів випускних курсів бакалаврату та магістратури шкіл журналістики з різних регіонів країни – Одеси, Маріуполя, Кременчука, Вінниці, Херсону та інших – приїхали на 15-денне стажування в Києві в редакціях провідних медіа.
Захід стартував із медіаланчу «Як відстоювати журналістам свої професійні права». Своїми думками та досвідом із учасниками проєкту ділилися: Дмитро Тузов, ведучий Радіо НВ, а також випускники попередніх сесій «Хабу медіа мобільності» Віктор Дяченко, ведучий UА:Суспільне, Марія Писаренко, журналістка 5 каналу, та Оксана Думська, журналістка Радіо Свобода.
Медійники говорили про те, як журналісту реагувати на тиски топ-менеджменту і навчитися спілкуватися з редактором, як відмовитися від замовних завдань / джинси, як знайти альтернативну аудиторію та як допоможуть редакційні статути та медіапрофспілка.
Важливим для журналістів є усвідомлення, що вони працюють для аудиторії, а не для власників медіа.
«Потрібно відходити від сприйняття власника як людини, забаганки якої ви повинні виконувати та інтереси якої ви маєте враховувати, коли йдеться про матеріали. Важливо говорити, що ось цього робити не будете», – зауважила Оксана Думська.
«Вам, швидше за все, не даватимуть одразу робити замовні матеріали, ваші межі сунутимуть потрохи: ось тут потрібно це вказати, ось тут – забрати. І якщо ви ставитимете запитання, робитимете по-своєму – це не влаштовуватиме керівництво, і простіше буде віддати матеріал комусь іншому», – додала Марія Писаренко.
За таких умов з’являється ймовірність тиску з боку топ-менеджменту й можливість втратити роботу, однак також можна задіяти інструменти для відстоювання стандартів професії.
Серед таких інструментів – продовження налагодження механізмів само- та співрегуляції в медіасфері. Це, зокрема, об’єднання всередині колективу та створення редакційних статутів, згідно якими власники / рекламодавці не мають права втручатися в редакційну політику медіа.
Інший важливий аспект – включеність медійників у процеси законотворення: знання існуючих законів (своїх прав та обов’язків), відстеження та ініціювання змін у законодавстві, які стосуються медіасфери.
Учасники медіаланчу зауважили, що в теперішній реальності відстоювати свої інтереси можливо, однак не на всіх площадках. Зокрема, коли йдеться про проросійські медіа – завдання ускладнюється, адже за своєю ідеєю такі видання / канали не орієнтовані на висвітлення правдивої та всесторонньої інформації.
Тому ще одним важливим питанням медіаланчу стало те, як творити якісну журналістику в умовах конкуренції з олігархічними / проросійськими медіа.
Марія Писаренко зауважила, що рішення цієї проблеми можливе зі збільшенням частки медіа, які стають власне медіабізнесом:
«Думаю, потрібно рухатися у площині пошуку нових форматів роботи медіа, зокрема виховання споживача в контексті плати за продукт. Те, що ми робимо, пишемо, знімаємо — це інтелектуальний продукт, який не може бути безкоштовним».
Однак, зазначила Оксана Думська, паралельно з розумінням важливості розвитку медіабізнесу існує й інша проблема – низька платоспроможність читачів та нерозуміння, за що потрібно платити, коли на низці великих олігархічних каналів інформація безкоштовна.
Варіантами, які доступні вже для якісного розвитку медіабізнесу в Україні, учасники назвали всебічне висвітлення інформації, створення нової медіапрофспілки, та, можливо, так званих «білих списків» незалежних журналістів України.
«Все, що ви робите, зберігається в цифровому варіанті і в головах. «Чорні» списки медійників точно не варто робити, тому що «гнати» людей ми не маємо права, але можна створити списки тих, хто якісно працює», – додав Віктор Дяченко.
Після знайомства та медіаланчу Хабівці поїхали на стажування до своїх редакції, зокрема на «Радіо Свободу», «Лігу», «Суспільне», «the Village», «Радіо НВ», «Громадське радіо» та інші.
