27 жовтня відбулася експертна онлайн-дискусія “Роль медіа під час місцевих виборчих перегонів”.
Подію організувала “Фундація Суспільність” за сприяння “Інтерньюз-Україна”, “Детектора медіа” та Незалежної медійної ради.
До дискусії долучилися: Тетяна Якубович, журналістка та редакторка проєкту Радіо Донбас.Реалії, Олександр Мартиненко, генеральний директора “Інтерфакс Україна”, Ілона Довгань, журналістка і ведуча “Радіо НВ”, Олексій Мацука, голова правління ГО “Донецький інститут інформації”, Наталія Лигачова, шеф-редакторка «Детектор медіа», Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, Наталія Соколенко, журналістка і ведуча “Українського Радіо”, Микола Давидюк, політолог, Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», Володимир Носков, власкор Радіо Свобода по Харкову і області.
Основне питанням, яке експерти обговорили, – як і чи змінилася роль медіа на місцевих виборах 2020 року, порівняно з 2015 роком, та можливі кроки, аби робота медіа була більш якісною під час наступних виборчих перегонів.
“На жаль, я не можу сказати, що роль медіа за останні п’ять років якимось чином змінилася. Незалежні редакції намагалися інформувати виборця, залежні відпрацьовували волю своїх власників, а “середина” активно “джинсувала”.
Щодо змін: уперше за роки моніторингу ситуації в медіа Інститутом масової інформації – з 2014 року – на другому місці серед тем джинси виявилася контрагітація. На контрагітацію і чорний піар припали 19% всієї джинси. Для порівняння – ми казали, що парламентські вибори у нас були «чорні», чи що на президентських було багато фейків. Тоді було десь у 4 рази менше «чорнухи». І цей бруд лився абсолютно беззупинно. У поширення джинси активно вливавали олігархічні гроші – дуже “джинсувала” партія “За майбутнє”, багато матеріалів з ознаками замовності було у “Слуги народу”, – зазначила Оксана Романюк.
Також виконавча директорка Інституту масової інформації зауважила, що на період виборчих перегонів на місцевому рівні значно зросла кількість фейків – в інформаційному полі водночас тиражувалася тема коронавірусу, білоруських протестів, власне місцевих виборів і зросла кількість російської дезінформації щодо ситуації з Кримом.
Експерти відзначили, що медіа все ж скоротило свій вплив на населення. Найпопулярнішим залишається телебачення – при цьому власниками найбільших каналів є олігархи.
«Телевізор продовжує рулити вже скільки років, і в телевізор вливають все більші бюджети. Не втомлююся дивуватися, як новини перестали бути новинами. Тепер випуски – це якісь майданчики медіавласника і тих партій і політиків, яких він підтримує. Медіа перестають бути медіа і виконувати свої функції інформуваня, просвітництва», – зазначила Ілона Довгань.
На передній план вийшли соцмережі, де легко поширювати фейки, та блогери, інфлюєнсери – які не працюють за журналістськими стандартами.
«Насправді це були вибори телевізора, бордів і фейсбука. Ну й фейкова соціологія, думаю, є однією з ознак цих виборів», – підсумував Олександр Мартиненко.
Серед можливих рішень сформованих питань експерти, зокрема, говорили про розвиток різних платформ, на яких можна транслювати проукраїнські ідеї, якісне державне регулювання у сфері медіа, зокрема фінансовий моніторинг медіа і впровадження санкцій на залучення російських коштів.
“Місцеві вибори засвідчили, що ми нікуди зараз не дінемося, нам треба державне регулювання – (про)російська пропаганда має бути державно регульована. Нарешті наша українська влада має стати українською владою, бо ми навіть зараз не можемо сказати, а чи дійсно Зеленський стовідсотково проукраїнський”, – додала Наталія Лигачова.
Переглянути дискусію:
Цей захід став можливим за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews, та за допомоги приватних благодійників.
