Як протидіяти інформаційним маніпуляціям, агресивній дезінформації та фейковим новинам, як не потрапити у пастку, працюючи з великими масивами новин, правильно і швидко верифіковувати інформацію з відкритих джерел навчали 30 жовтня під час Школи стратегічних комунікацій та антифейку.
Учасниками одноденного інтенсиву стали медійники з різних регіонів країни, а ділилися досвідом та знаннями: Віталій Мороз, консультант з цифрових технологій, експерт ГО «Інтерньюз-Україна», Дмитро Тузов, ведучий Радіо НВ, Денис Губашов, журналіст Texty.org, консультант із впровадження політики відкритих даних.
Віталій Мороз під час тренінгу розповів про роботу журналіста і соціальні мережі: що потрібно знати журналісту про цифрову безпеку.
За дослідженням, українці все частіше звертаються до інтернету як до «основного джерела» інформації та новин. Понад дві третини опитаних використовують соціальні мережі для отримання новин. Це визначає актуальність обізнаності журналістів у цифровій безпеці.
Варто відходити від уявлення, що технології – щось, чим займаються IT-спеціалісти в офісах. Сьогодні журналістам потрібно знатися в технологіях – це ваші компетенції. Фаховість визначається й тим, чи можете ви опрацьовувати великі масиви даних, верифіковувати інформацію, чи вмієте працювати з візуалізаціями, редагувати фото тощо, – відзначив Віталій Мороз.
Тренер дав практичні поради, як журналістам перевіряти сумнівну інформацію в соцмережах. Маркерами є питання:
- Чи апелює контент до емоцій?
- Чи є заклик до дії?
- Що я знаю про поширювача?
- Чи можу я довіряти поширювачу?
- Чи можу я перевірити самостійно інформацію?
- Чи можу я отримати підтвердження з офіційних джерел?
Як журналісту у своїй щоденній роботі протистояти фейкам і вміти їх вирізняти на реальних прикладах навчав Дмитро Тузов.
Тренер відзначив, що виокремити неправдиву інформацію журналістам стає все складніше: необхідно вміти виявляти маніпулювання визначеннями, перевіряти інформацію як від офіційних представників влади, так від користувачів соцмереж, та вміти розпізнавати вороржі наративи.
Моя порада: документуйте і зберігайте факти повідомлень з ознаками дезінформації. Це допомагає дати оцінку джерелам і продемонструвати людям, як працюють технології дезінформації, інформаційних маніпуляцій й нагнітання паніки. До прикладу, якщо на початку пандемії російські «Известия» писали, що Україна готується до дефолту, то зараз ви можете показати, що ніякого дефолту не відбулося, та заявити про поширення маніпуляцій з метою дестабілізації суспільних настроїв з боку путінської пропаганди, – порадив Тузов.
Денис Губашов розповів учасникам, як не потрапити у пастку, працюючи з великими масивами інформації. Зокрема під час тренінгу йшлося про екосистему відкритих даних, звідки та яку журналіст може отримати інформацію та як використовувати отримані дані у роботі.
Тренер відзначив, що медійники можуть аналізувати та приймати рішення на основі даних, візуалізувати їх, створювати сервіси, аналітичні інструменти – отже подавати структуровану та повну інформацію аудиторії, коли йдеться в тому числі про розслідування:
Журналістика даних передбачає роботу з великими масивами інформації, які потребують ґрунтовного аналізу. Однак коли ви знаєте, що і де шукати, можна отримати справжню знахідку.
У Школі стратегічних комунікацій та антифейку також взяли участь спеціальні гості.
Валерія Ковтун, менеджерка Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», розповіла про цілі та роботу проєкту, а Адріян Кармазин, керівник Української служби «Голосу Америки», поділився міжнародним редакторським досвідом роботи у боротьбі з дезінформацією за часів президентства Трампа.
По завершенні інтенсиву учасники традиційно отримали сертифікати. Далі – упровадження нових підходів у редакційній роботі київських та регіональних медіа.
Інтенсив для журналістів з усіх регіонів країни організувала Фундація Суспільність спільно з ГО «Інтерньюз-Україна» та за сприяння інтернет-видання «Детектор медіа».
