Ранок другого дня конференції
#воєннімедіавиклики2023 розпочався із промови першого мовця Дмитра Тузова, ведучого радіо NV, медіа експерта Фундації Суспільність.
Спікер розказав про виклики, які наразі стоять перед журналістикою.
«На жаль, це наша війна – і це треба усвідомлювати. На медіа лежить відповідальність первинних висвітлень. Західні медіа працюють цілими командами, до якої входять водії, перекладачі, фотограф – цілий мікроавтобус людей.
В Україні журналіст повинен вміти робити все. І це дуже навіть цікаво. Маючи штатив і мікрофон, можна працювати за будь-яких обставин. Звичайно, є значно складніші пристрої, але достатньо навіть примітивних речей, наприклад, смартфону, який дозволяє робити просто геніальний продукт».
Далі порушували важливу тему, щодо того, як не боятися вийти за межі журналістики на суміжні ринки на чолі з Дар’єю Юровською, експерткою з IT-технологій. Одного разу, Дар’я дуже ризикнула і вирішила кардинально змінити професію, проте журналістика стала важливим навиком і допомогла в цьому.
«У журналістиці ви прокачуєте навички, які стануть вам у нагоді, якщо ви захочете зробити професійний поворот і перейти в іншу професію», – підкреслила вона.
Людина має бути «універсальною», якщо можна так сказати, тому спікерка наголошує: «Бізнес шукає людину, яка може оцінювати свою роботу за результатом, а не кількістю прикладених зусиль, вміє працювати самостійно, як людина-оркестр, і працювати в команді».
Наступною спікеркою стала Тетяна Авдєєва, експертка зі штучного інтелекту, медіаграмотності та адвокації законодавчих змін, юристка Лабораторії цифрової безпеки, яка порушила тему штучного інтелекту в роботі медіа.
Розглянули питання протидії фейкам, діпфейкам та дезінформації:
Розглянули питання протидії фейкам, діпфейкам та дезінформації:
«Що робити, якщо зіткнулися з діпфейками: використовувати технічні засоби перевірки автентичності відео (наприклад, Microsoft Video Authenticator), практичні кроки перевірки автентичності відео (перевірка частоти кліпання, перевірка міміки та жестів, перевірка фону, перевірка симетричності аксесуарів, неприродні згини одягу), пошук оригінального відео (якщо маєте уривок).
При перевірці відео треба звертати увагу на рух. Чим більше неприродного руху ви бачите, тим більше сумнівів має викликати відео. Якщо ви сумніваєтеся у справжності особи під час дзвінку в зумі, треба попросити людину повернутися в профіль. Так можна перевірити, чи застосована маска, що змінює обличчя».
Завершила Тетяна влучним висловом:
«Якщо перевірка займає аналогічну кількість часу до створення матеріалу, то чи є сенс використовувати ШІ?»
Наступною темою була «Робота медіа на східних теренах» на прикладі досвіду редакції Вільного Радіо, яку провадила Анастасія Шибіко, директорка Вільного радіо.
«Створення медіа потрібно починати з місії. Що саме ми хочемо донести до людей», – розказала спікерка про створення радіо з чистого листа.
«Ми розуміємо, що якщо станеться окупація ми не будемо радіо Полтавщини, а залишимось радіо Донеччини. Будемо з людьми до кінця, адже це важливо», – закінчила Анастасія.
Наступною гостею конференції була Олеся Вакуленко, ведуча міжрегіонального проєкту «Суспільне. Спротив» і «Кримського питання» на місцевих каналах Суспільного, яка говорила про Крим.
Спікерка наголосила на тому, що не зважаючи на те, що наразі це окупована територія і немає можливості робити ефіри на цих територіях, це не завадить писати про Крим. «Робити репортажі про Крим можна не перебуваючи на цих територіях. У наш час є можливість отримати інформацію якщо знаєш де шукати».
«Тема Криму — це робота і всередені і ззовні. Важливо нагадувати українцям, що Крим — це Україна. Важливо нагадувати закордоном, що Крим — це Україна, а також нагадувати тим, хто в Криму, що ми про них пам‘ятаємо».
Тему боротьби з викликами в роботі з індустріальними гігантами порушив Ігор Розкладай, заступник директора ЦЕДЕМ.
«Зараз російська дезінформація йде хвилями. Остання розпочалася два тижні тому і в кількох площинах: звичайна деза, заклик подивитися якесь відео, що насправді є фішингом».
Також Ігор Розкладай дав декілька порад щодо правильного користування деякими платформами: «Я розумію, що люди не видалять Телеграм, тому моя порада така: дивіться, на що ви підписуйтесь і не реагуйте на різного роду провокації. Але комунікувати там я би не радив».
Про стереотипи та розвиток в турбулентних умовах говорила Ольга Круглій, керівниця комунікаційного відділу онлайн видання «Свідомі».
«Стереотипи і турбулентні умови — це хороша характеристика роботи нашого видання». Розвиток часто відбувається не швидко, але головне, що постійно: «Ми з інстаграм-сторінки, яка давала 5 новин на день, перетворилися на повноцінне медіа, яке на початку повномасштабної війни працювало майже цілодобово.
Довгий час нас сприймали як молодіжний паблік для молоді, але ми росли, росла наша авдиторія і якість матеріалів, тому ми не хотіли, щоб нас так сприймали. Нам треба було вдвічі голосніше кричати, що ми не паблік, що ми медіа, аби до нас ставилися серйозно».
Ольга Круглій зауважила, що авдиторія повинна бути здоровою. «Справжні медіа не будуть писати “бавовна”, давати інформацію швидше, ніж це дали офіційні джерела, будуть дотримуватися етичних стандартів.
У нас є наглядач – наша авдиторія, яка зараз стала дуже вимогливою. Ми хочемо бути з ними близькими, тому вони дозволяють собі бути з нами різкими, вказувати на помилки, які ми готові виправляти», – наголосила Ольга.
«Треба бути дуже відчайдушним і розуміти, що журналістика – це складно, тут треба неймовірно багато працювати, йти на компроміс із своїм бажанням», – підсумувала спікерка.
Заключна дискусійна панель у рамках #Воєннімедіавиклики2023 – Нові комунікаційні інструменти воєнного часу. Своїми думками ділилася Інга Вишневська, керівниця проєкту WeAreUkraine.info, співзасновця CSO Resilient Ukraine (One Philosophy).
У зв’язку з війною може здаватися, що викликів, які постають перед журналістами стало більше, проте спікерка стверджує:
«Викликів не стало більше. Просто це стало більш помітно на фоні повномасштабного вторгнення, адже тепер це стосується більшої кількості людей.
«Коли ми переможемо — дезінформація не зникне.
Україна має просувати свої наративи прямо зараз», – підсумувала Інга.
Чому журналістам варто страхуватися під час відрядження в особливі регіони пояснювала спікерка Олена Сіваш, директорка Souspilnist Academy.
«Наша мета підтримати журналістів в той час, коли зі страхуванням були проблеми», – наголосила вона.Тему психологічної стійкості журналістів і медійних команд порушував Андрій Сидоренко, керівник проєкту Хаб стійкості та програми Mental Support for Media разом з Анастасією Ніжнік.
Андрій Сидоренко акцентував на важливості та складності журналістської професії. «Журналісти дають людям можливість долати безпорадність і повертати відчуття контролю за рахунок доступу до інформації. Журналісти супроводжують героїв, які пережили страшні події, у розповіді цих історій, опрацьовувати травматичний досвід, допомагають створювати інформаційні пам’ятки цих людей. Журналісти допомагають фіксувати воєнні злочини. І понад 90 відсотків журналістів мають високі показники вигорання або депресії, 38 відсотків переживають болісні відчуття, коли згадують травматичну подію, з якою вони стикалися».«Журналіст зараз знаходиться в трикутнику: має дбати про своє психологічне здоров’я, читачів і героїв, в яких він бере інтерв’ю», – наголосив Андрій.
Анастасія Ніжнік зосередила увагу на внутрішньому стані людини та давала багато порад щодо збереження свого психологічного здоров’я: «Я б дуже хотіла, щоб ми не патологізували стани. Сльози — це не погано, це нормально, треба дати їм вийти. Це один з варіантів проживання емоції.
Ми не можемо витримувати стільки подій одночасно, тому інколи нам треба вимикатися.
Щоб не відбувалося з вами, це є нормально в тих умовах, в яких ми знаходимося. Але якщо з вами відбувається щось незрозуміле довгий час, а це понад 2 тижні, то тоді це дзвіночок, що треба піти до фахівця.
Кажіть вашому оточенню про те, що вам потрібна підтримка. Важливо не бути сам на сам з проблемою і не соромитися просити про допомогу».
«Дуже важливо знати, що може допомогти покращити свій стан. Бути собі другом — це правило номер 1», – підсумувала Анастасія останню практичну панель #Воєннімедіавиклики2023!
