«Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради 4 червня провела експертну дискусію «Медіа і влада. Проблеми перекладу?»
Метою заходу став експертний аналіз комунікацій між владою і медіа під час глобальної кризи, зовнішньої агресії та економічних викликів.
Йшлося, зокрема, про розроблення механізмів для кращої комунікації медіа і влади, законопроєкт «Про медіа» та (не)можливість створення пулу журналістів при Офісі Президента.
Підготували для вас найцікавіші твердження медіаекспертів
Костянтин Андріюк, журналіст, автор YouTube каналу «ЗупиниЛося»
Можна сказати, що у комунікації медіа і влади таки існує криза, але з часів попереднього керівництва практично нічого не змінилося.
Люди при владі зрозуміли, що можна не зважати на численні журналістські розслідування, критику, і все це їм зійде, умовно кажучи, з рук.
Данило Мокрик, журналіст-розслідувач проєкту bihus.info
Влада у комунікації з журналістами займається не тим. Замість того, аби думати над покращенням комунікації навіть у тих форматах, які самі ж упроваджують, намагаються дедалі більше її обмежити.
На останній пресконференції Зеленського у мене не склалося враження, що президенту намагаються створити «теплу ванну». Але непокоїть та комунікація, яку почали провадити після.
Нещодавно заступник глави Офісу Президента Кирило Тимошенко заявив, що треба створити пул із 20-25 журналістів, які будуть ходити на брифінги, пресконференції Зеленського. Що це означає? Висвітлювати події будуть акредитовані журналісти, яких у разі чого можна позбавити акредитації (якщо на думку Офісу Президента вони якось не так поводяться).
Анна Бабінець, головна редакторка агенції розслідувань «Слідство Інфо»
Як журналістка-розслідувачка не можу сказати, що хоч колись у нас були теплі, довірливі, зрозумілі стосунки з представниками влади. Тому говорити, що зараз щось суттєво змінилось, не можу.
Мене більше лякає ідея поділити журналістів на правильних і неправильних. Зараз у розмовах, проєктах законів йдеться, що журналістами вважатимуть тих людей, які працюють у зареєстрованих медіа.
Журналіст визначається родом діяльності, а те, що держава має поставити якусь печатку — це штучні перешкоди для провадження журналістської діяльності.
Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна»
Влада чітко розуміє потрібні для себе медіа і непотрібні. З «потрібними» вона співпрацює у сенсі їхнього використання. Ці медіа мають великі аудиторії і певні електоральні симпатії. З іншими або не співпрацюють, або їх просто не помічають.
…
Влада працює із суспільством через посередництво медіа у спосіб політичних технологій: це маніпуляції, введення в оману, замовчування незручних тем, виведення з-під шухляди зручних тем. Проблема в тому, що значною мірою українським інформаційним простором керують різні російські силові структури. В України як не було так і нема механізмів щодо того, як цей інформаційний простір захищати.
Інна Кузнецова, головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода
В інших органах влади, не тільки в Офісі Президента, журналістів не люблять. Я не знаю, наскільки ми можемо вирішити питання щодо того, чи давати, наприклад, розслідувачам слово на пресконференціях, брифінгах. Бо є телеканали з багатомільйонними аудиторіями, які скажуть: «У нас велике важливе питання щодо іншої теми, а ви тут зі статками голови СБУ чи ще когось».
Нам буде складно з цим боротися. Потрібно створювати журналістську спільноту, займатися квотами.
Володимир Носков, власний кореспондент Радіо Свобода по Харкову і області
Зараз дуже важливо зрозуміти, у якому середовищі живуть регіональні журналісти. Насправді регіональна влада — чи то ОДА, чи то міські ради — тонко відчувають інформаційну політику Офісу Президента чи Адміністрації Президента. За моїми спостереженнями, у нас влада не хоче говорити про відповідальність, не хоче відповідати на проблемні питання – тільки піар ходи. Ось така комунікація.
Цей захід став можливим за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews, та за допомоги приватних благодійників.
