Які виклики існують для української міжнародної журналістики, які зміни відбуваються нині у роботі журналістів-міжнародників і в якому напрямку варто рухатися: ці та інші питання обговорили учасники круглого столу «Сучасні тренди міжнародної журналістики».
В дискусії взяли участь Михайло Прудник, керівник міжнародного відділу 5-го каналу, Оксана Ткаченко, кореспондентка міжнародного відділу 1+1, Олена Куренкова, журналістка міжнародного відділу Hromadske, Сергій Даниленко, доктор політичних наук, Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, Роксолана Лісовська, керівниця міжнародного відділу Суспільного, Тарас Петрів, президент «Фундації Суспільність», Адріан Кармазин, директор Української служби Голосу Америки (2005-2015), Ольга Гресько, доцент Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Євгеній Пилипчук, журналіст «Інтерфакс-Україна».
Учасники, зокрема, обговорили тенденцій становлення і розвитку міжнародних відділів у різних типах медіа, можливості розвитку кореспондентської мережі за кордоном, висвітлення головних міжнародних подій року.
На думку Роксолани Лісовської, міжнародні новини є одними з найпопулярніших у різних видах медіа, аудиторії цікаво дізнаватися новини як про війни, екологічні катастрофи – адже від цього залежить глобально їхня безпека, так і про розваги, до прикладу, життя панд – коли відбувається перенасичення складними новинами. І це треба враховувати під час програмування.
Також основними викликами для міжнародної журналістики в Україні експерти назвали нестачу кадрів, вигорання на роботі через високий рівень стресу та значна збитковість медіабізнесу.
Журналісти приходять працювати в міжнародку, розуміють, що тут грошей багато немає, а згодом ідуть працювати в інші сфери. І в цьому є велика проблема, – Михайло Прудник.
Тому зараз у журналістиці й міжнародній зокрема постало завдання пошуку нових форматів взаємодії з аудиторією з фокусом на самоокупність медіа у висліді.
Зважаючи на це, трендами у медіасфері є опанування нових інструментів просування контенту для охоплення різних аудиторій, переосмислення власне своєї аудиторії та перехід у формат роботи конвергентних редакцій, наголосила Олена Куренкова. Звичне телебачення втрачає свої позиції, а диджиталізація охоплює все більше сфер.
Телебачення і диджитал співіснують. Треба дивитися вперед, щоб ми не втратили молоду аудиторію, яка вже зараз не дивиться телевізор, щоб ми їх встигли «підхопити», зацікавили міжнародкою і вели впродовж десяти-двадцяти років, – сказала Оксана Ткаченко.
Ще одним трендом, який може здобути міжнародна журналістика, – розбудова кореспондентських мереж у «інформаційних столицях» за рубежем. Зокрема це важливо не тільки для оперативного здобування інформації, але й для підвищення досвіду й рівня роботи журналістів-міжнародників, фокус роботи яких спрямований на висвітлення подій в інших країнах.
На думку Євгенія Пилипчука, важливо підвищувати рівень журналістської освіти з міжнародної журналістики в регіональних вишах. Також варто запустити спеціальних тематичний тренінговий курс саме для регіональної журналістики.
Ольга Гресько відзначила, що наразі також одним із варіантів розвитку кореспондентської мережі є залучення фрілансерів та представників зарубіжної аудиторії аудиторії без фахових знань.
З огляду на міжнародний контент, дуже перспективно залучати нові аудиторії, люди на місцях можуть творити контент, під брендом різних медіа, бути народними дипломатами в світі, – додала Ольга Гресько.
Круглий стіл організувала «Фундація Суспільність» у рамках National Press Club Ukraine за сприяння Незалежної Медійної Ради.
