Хто візьме гору в Україні: якісна журналістика, олігархічні медіа чи рупори пропаганди? 27 травня медіаексперти зустрілися онлайн, щоб проаналізувати ринок медіа в Україні, шляхи розвитку журналістики за умов ескалації воєнного конфлікту, політичних викликів і економічної кризи, а також обговорити можливості подолання нових загроз для професійної спільноти у 2021 році.
Експертну дискусію провела «Фундація Суспільність» за сприяння «Інтерньюз-Україна», «Детектора медіа» та Незалежної медійної ради.
Спікерами витупили: Олександр Мартиненко, гендиректор «Інтерфакс-Україна», Віталій Сизов, редактор громадсько-політичних проєктів телеканалу «Дом», Тетяна Карась, заступниця керівниці Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки, Дмитро Золотухін, засновник Інституту постінформаційного суспільства, експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки, Сергій Стуканов, ведучий Українського радіо, Юрій Горбань, експерт «Демократичних ініціатив» ім. Ілька Кучеріва, ексголовред «Вікон» на СТБ, Владислав Майструк, журналіст «4 каналу», Богдан Кутєпов, журналіст «Громадського телебачення».
Модераторами стали Дмитро Тузов, ведучий «Радіо НВ», та Тарас Петрів, президент «Фундації Суспільність».
Експерти погодилися, що розвиток якісної журналістики на сьогодні є вимогою суспільства, однак важливо зважати на існуючі проблеми: популярність олігархічних медіа, недостатній рівень усвідомленості споживачів, відсутність саморегуляції в медійній сфері.
Олександр Мартиненко зауважив, що не варто порівнювати стан української журналістики на початку незалежності та зараз, тому що світ змінюється, і змінюється медійна сфера.
«Тим не менш, проблеми та характерні риси медіаринку не змінилися – хоча б тому, що як тоді багато що визначали гроші, так і зараз. Єдине, тоді була більш різка державна машина», – додав експерт.
Закон про оліархів та продаж «Української правди»
Під час дискусії обговорили, зокрема, дві важливі новини медіасфери.
Якнайперше, поговорили про розробку проєкту закону про олігархів. У ньому, зокрема, йдеться про заборону володіння каналами, які транслюють політичну інформацію, для олігархів. Також у проєкті закону передбачені запобіжники для ситуації, коли олігарх «переписує» бізнес на довірену особу.
«Технічне замовлення для розроблення цього законопроєкту, безумовно, було. Замовлення полягає в тому, щоб телеканали, які тим чи іншим чином транслюють політичну інформацію, не належали олігархам. Наскільки ця ідея є реалістичною, мені сказати важко. Якщо закон якимось чином приймуть, це докорінно змінить все наше телевізійне поле», – зазначив Олександр Мартиненко.
Олександр Мартиненко
Зважаючи на пункти законопроєкту, до переліку олігархів може потрапити новий власник «Української правди» – Томаш Фіала, який, зокрема, також є власником «НВ» та транслює ідею розвитку незалежних медіа (зокрема сторони домовилися про те, що редакційна політика видання та підходи до роботи залишаться без змін).
Яким буде розвиток подій після прийняття остаточної версії Закону – поки що важко передбачити. Та експерти переконані: продаж «Української правди» є унікальним кейсом та не свідчить про загальну тенденцію стрімких змін у сфері якісних медіа в Україні.
«Українська правда» – це унікальне медіа, й, на жаль, не можна брати за приклад цей прецедент», – зауважив Богдан Кутєпов.
Богдан Кутєпов
Актуальні питання
Владислав Майструк окреслив три існуючі на сьогодні питання для розвитку якісних медіа в Україні:
- Чи повинні медіа обов’язково бути рентабельними?
- Якщо інформація є таким самим важливим продуктом як вода («тому що якщо вода поганої якості, люди помирають, якщо інформація поганої якості – люди також помирають»), чи має право держава перевіряти його якість?
- Чи здатні медійники створити об’єднання, у якого буде не просто ім’я, а конкретні повноваження, які були б прописані в законі. Чи готовий український медіаринок до цього?
Владислав Майструк
«З моєї точки зору, медіа не обов’язково мають бути рентабельними. … Насправді медіа частково як футбольний клуб – це питання престижу, і тут може бути й складова соціальної місії. Щодо того, чи може держава перевіряти медіа: тут простої відповіді не буде ніколи. З одного боку ми, як журналісти, ставимо під сумнів статус-кво, а держава його дуже часто відстоює».
Щодо третього пункту Дмитро Тузов зауважив, що питання саморегуляції зараз насправді важливе, зокрема, для того, щоб медійники брати участь у розробці законів, які певним чином стосуються сфери.
Тетяна Карась визначила ще один важливий напрямок – розвиток незалежних медіа у суспільному мовленні та їхня популяризація серед населення. Віталій Сизов також зауважив, що важливо, аби Суспільне отримувало повне фінансування.
«Суспільному мовнику змагатися в одній ваговій категорії з величезними олігархічними медіа, передусім телеканалами, наразі складно. І я не думаю, що подолання цієї ситуації – перспектива одного місяця роботи чи навіть одного року», – сказав Сергій Стуканов.
Сергій Стуканов
Олександр Мартиненко висловив думку, що і пропагандистські, і якісні медіа в Україні будуть існувати паралельно. Хоча б тому, що у них абсолютно різна аудиторія: якісні медіа орієнтуються на аудиторію, яка критично мислить. Однак переважна більшість споживачів наразі задовольняється простими відповідями на складні питання. На думку експерта, зараз важливо збільшити кількість людей, які хочуть критично мислити.
І це ще одне актуальне завдання для українського медіаринку.
«Звичайно, переможуть якісні медіа, і наше завдання – зробити так, щоб неолігархічні, незалежні медіа були якісними. Нам просто доводиться виходити за межі наших уявлень про створення чесної журналістики. Не повинна бути чесна і незалежна журналістика нудною. Не повинна аналітика бути лише для обраних», – сказав Кутєпов.
Про що ще дискутували експерти – дивіться у відео:
Стежте за новинами на сайті та Фейсбук-сторінці «Фундації Суспільність», аби дізнаватися про нові заходи для медійників.
Фото: ютуб-канал “skrypin.ua”, “Детектор медіа”, особиста фейсбук-сторінка Владислава Майструка, Українська правда.
