Що важливіше для сучасного журналіста – універсалізм чи вузькопрофільні знання в темі, на що початківцям варто ставити акцент – на здобуття академічної освіти чи роботу «в полях», чи забезпечують університетські журналістські програми потреби медіаринку в підготовці якісних кадрів – ці та інші питання обговорили під час круглого столу «Якого журналіста потребує сучасний медіаринок».
До обговорення у стінах Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка долучилися більше 20 експертів, серед яких – керівники українських медіа та провідні науковці в галузі дослідження журналістики та масових комунікацій.
Основною темою стало обговорення компетенцій, якими мають володіти сучасні журналісти.
Учасники погодилися, що академічна освіта є важливим складником у підготовці спеціалістів, адже забезпечує освоєння базових навичок і знань, необхідних у редакційній роботі.
Однак, на думку Наталії Гуменюк, керівниці Лабораторії суспільного інтересу, існує питання адаптивності існуючих університетських програм до сучасних реалій. На сьогодні важливо давати не тільки класичні базові знання, на передній план виходить впровадження нових компетенцій. Зокрема медіаринок потребує введення в освітні програми основ програмування та розуміння специфіки журналістики конфлікту.
Останні роки університети наздоганяли працедавців, але завжди запізнювалися. Це потрібно змінювати, — відзначила Наталія Гуменюк.
Медіаринок за 5-7 років буде розвиватися настільки, що в підсумку потребуватиме чимало медіабізнесменів, людей, які можуть самі продюсувати проєкти, залучати гроші, створювати контент, – зауважив Арсен Цимбалюк, журналіст Україна 24.
Звідси виникає питання можливості здобуття якісних практичних навичок журналістами. Шеф-редакторка програми Факти ICTV Олена Фроляк відзначила, що проходження профільної практики в університетах потребує нового підходу, аби у висліді в редакції приходили працювати універсальні журналісти, а завданням редакцій стало забезпечення вже вузькопрофільних знань і вмінь.
Журналістом і журналісткою можна стати як в результаті освіти, так і в результаті практики, якщо практика доповнена освітою, а освіта — роботою. Питання – у балансі, — додав Андрій Куликов, голова правління Громадського радіо.
Експерти відзначили, що зважаючи на виклики, які існують в медіасфері, важливим нині є вироблення спільних рішень між університетами та редакціями у питаннях підготовки журналістів, створення модернізаційної карти реформ медіаосвіти згідно з запитами медіаринку.
На думку Інни Кузнецової, головної редакторки київського бюро Радіо Свобода, редакції потребують журналістів-універсалів, які не бояться чорнової роботи, як-то розшифровка, відеомонтаж чи збирання “бліців”.
Важливим етапом може стати впровадження дуальної форми здобуття освіти, яка передбачає спільну підготовку майбутніх фахівців закладом освіти та конкретних редакцій.
Журналістика – це наука, це ремесло і це мистецтво. Нерідко студенти йдуть працювати з першого курсу, не отримуючи достатніх знань. Тому нам важливо створити своєрідний місточок для забезпечення балансу знань і практичних навичок під час навчання, – зазначив Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Учасники дискусії підкреслили важливість модернізації вмінь та навичок сучасного редактора і репортера, оновлення переліку журналістських професій та компетенцій. Саме таких результатів можна було б досягати за допомогою впровадження пілотних програм дуальної освіти, що передбачають постійне поєднання академічного навчання з практикою.
Окрім цього експерти обговорили актуальність визначень журналістських спеціальностей у системі вищої освіти, серед іншого йшлося про важливість розмежування напряму підготовки за спеціальностями журналістика та PR і реклама.
За результатами круглого столу учасники розпочали спільну роботу з реформування переліку актуальних журналістських професій і компетенцій, а також можливих пілотних проєктів дуальної освіти.
Нараду організувала «Фундація Суспільність» у рамках National Press Club Ukraine за сприяння Незалежної Медійної Ради.
